Розробки уроків української мови 3 клас

Слова, протилежні за значенням (антоніми). Узагальнення знань за розділом.

Мета. Формувати в учнів поняття про слова, протилежні за значенням (антоніми), ознайомити з терміном; вчити вживати їх в українській мові, збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення, вміння аналізувати і узагальнювати; виховувати любов до природи.
Обладнання. Картки із завданнями.

Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
Крісло автора.
Учні зачитують складені вдома невеличкі оповіданий за поданим початком.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Працюйте в групах. Допомагайте один одному!
— Складіть речення, використовуючи подані фразеологізми (на вибір).
• Як рак свисне.
• Піймати на гарячому.
• Без задніх ніг.
• Давати березової каші.
• Своїм вухам не повірити.
2. Відповіді на питання.
— Що таке синоніми?
— Для чого в мовленні вживаються синоніми?
— Що таке фразеологізми?
— Для чого використовуються в мовленні фразеологізми?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Чи чув ти, друже, про слова
із протилежним значенням?
Чи тим словам, бува,
не надавав і значення?
А це слова-антоніми,
потрібні і важливі;
не обійтися нам без них
у мові нашій милій.
Леся Лужецька
— Сьогодні на уроці ми ознайомимось зі словами, протилежними за значенням. Такі слова називаються антонімами. Будемо вчитися добирати антоніми, вживати їх у своєму мовленні.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
Каліграфічна хвилинка.
С си А ант баг сл ов ва
Українська мова багата па синоніми, антоніми і багатозначні слова.
1. Мовна довідка.
У сучасній українській мові, крім омонімів і синонімів, с ще антоніми (від грецьких слів anti — проти і onyma — ім’я).
Якщо синонімів у синонімічному ряді може бути декілька, то антоніми утворюються поєднанням лише двох слів:
• добрий — злий
• корисний — шкідливий
• будувати — руйнувати
• радість — сум
• вперед — назад
Антоніми виникли у мові дуже давно. Мабуть, ще первісна людина навчилася характеризувати якийсь предмет чи явище з протилежного боку.
Літо — тепла, чарівна пора року, але її протилежність зима — це холод, сніг і хуртовина. У житті існують радощі і сум, добро і зло, правда і кривда. Якщо є початок, то є й кінець.
— Як ви думаєте, скільки антонімів у сучасній українській літературній мові? Шкільний «Словник антонімів» Л.М. Полюги, виданий 19S7 року, витлумачує понад 2000 антонімічних пар. Але їх, звичайно, в нашій мові набагато більше.
— Для чого антоніми для нашого мовлення?
(Наявність антонімів свідчить про багатство мови. При зіставленні понять, протилежних за своїм значенням, підсилюється висловлювана думка. мова стає виразною та яскравою, тому антоніми широко використовуються у народній творчості і художній літературі, у публіцистиці і науковій мові.)
2. Вправа-пошук (вправа 129).
— Прочитайте. В кожному реченні знайдіть слова, протилежні за значенням.
— Випишіть їх парами.
— Які з цих речень спонукальні?
— У перших двох реченнях визначте основу.
3. Вибіркове списування (за вправою 130).
— Прочитайте. Випишіть протилежні за значенням слова.
— Яку роль виконують вони у тексті?
— Чи є серед антонімів такі, що мають протилежне значення тільки в поданому тексті? Підкресліть їх.
— Знайдіть у тексті слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Фізкультхвилинка.
4. Попрацюймо в парах (за вправою 131).
— До кожного ряду слів доберіть протилежні за значенням.
5. Творче списування (за вправою 132).
— До виділених слів доберіть з довідки протилежні за значенням.
— Усно складіть речення з двома словосполученнями слів (на вибір).
6. Робота в групах.
Група 1
— Прочитайте прислів'я. Поясніть їх зміст.
— Знайдіть у кожному антоніми.
• Багатий бідного не знає.
• Більше діла — менше слів.
• Боязливому по вуха — сміливому по коліна.
• Гірко поробиш — солодко з’їси.
• 3 великої хмари — малий дощ.
Група 2
— До поданих слів доберіть антоніми. Згрупуйте їх за значенням,
швидкий — ... шкідливий — ...
зима — ... руйнувати — ...
чуйний — ... симпатичний — ...
любити — ... день — ...
сердитий — ... звечора — ...
ворогувати — ... друг — ...
близько — ... складати — ...
• Якість предмета:
• Час:
• Дія:
• Почуття:
• Стосунки між людьми:
Група 3
— До поданих фразеологізмів доберіть протилежні за значенням слова або фразеологізми.
• На рану насипати солі (причинити біль) — заспокоїти.
• П’ятами накивати — ...
• На ноги стати — ...
• Пустити червоного півня — ...
• На поріг не пускати — ...
• Язиком ляпати — ...
7. Попрацюйте к парах.
— Прочитайте речення.
— До кожного слова доберіть антоніми і складіть з ними усно нове речення.
• Піднімалися догори бадьорі, веселі, щасливі.
• Сьогодні погода — гарно, сонячно, тепло.
• Пам’ятайте велике добро.
• Люблю смачне — солодке, ніжне.
• Працелюбний трудиться, радіє.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи.
1) Підкресліть слова, протилежні за значенням.
• Весна красна квітками, а осінь — плодами.
• Сама любить мовчати, а всім велить говорити.
• Трудолюбивий успіхів досягає, а лінивий ні про що не дбає.
2) До поданих слів доберіть слова, протилежні за значенням.
маленький —_____________________
стоїть —_________________________
світло —________________________
ліворуч —_______________________
VII. Підсумок уроку.
Вправа «Асоціативний кошик».
— Зберіть в кошик слова, протилежні за значенням до поданих.
День, небо, ранок, працелюбні, йде, сміливий, свито.
— Що таке антоніми?
— Для чого вживаються у мовленні?
— На які питання відповідають антоніми?
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
Вправа 134.

Джерело:  https://subject.com.ua/lesson/mova/3klas_4/29.html

Загальні уявлення про частини слова

Мета. Ознайомити учнів зі складовими основи слова; формувати вміння визначати закінчення, основу, корінь слова; збагачувати словниковий запас; розвивати мовне чуття, пам’ять; виховувати любов до природи.
Обладнання. Картки, предметні малюнки для роботи в групах. Мовний матеріал.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Вільний мікрофон.
— Що цікавого ви зараз читаєте у вільний час?
— Розкажіть своїм однокласникам.
2. Розігрування діалогу (за вправою 146).
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Гра-змагання «Естафета».
Завдання: записати слова по черзі, визначити закінчення.
I група — 6 назв квітів
II група — 6 назв овочів
III група — 6 назв дерев
IV група — 6 назв тварин
— Що с спільним у всіх словах? (Закінчення.)
— Що таке закінчення?
2. Робота в групах.
— Прочитайте слова. Знайдіть і позначте в них основу і закінчення.
Переписування, прочитана, передруковане, попідписувані, гніздечко, дорогенький, подорожник, порожній, суховій, льодяник, льодохід, прибережний.
— Що таке основа слова?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
Вправа «Криголам».
Вчитель добирає до теми уроку вірш, який можна намалювати або показати за допомогою рухів, міміки чи жестів. Читаючи, показує рухи. Потім просить повторити цей криголам учнів.
Ми віддавна і віками
чесно дружимо з майстрами,
які вміють нас так вжити,
щоб нові слова створити.
— Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Будова слова» і ознайомимось з його складовими.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Технологія «Навчаючись — учусь».
Клас поділено на три групи. Керівники груп підготовлені учні префікс, корінь, суфікс. Групи виконують завдання па картках, засвоюючи знання про частину слова. Потім лідери міняються групами і продовжують роботу в новій групі.
Група «Корінь».
— Розгляньте малюнки і прочитайте підписи до них. (Гриб, грибок, грибниця, грибний.)
— Дайте відповіді на запитання.
— Поясніть значення кожного зі слів.
— Чи є у них спільна частина? Знайдіть у споріднених словах спільну частину.
— Запишіть всі слова. Позначте у них спільну частину.
— Поєднайте стрілочками споріднені слова, визначте корінь слова.
думка зубний думати
зубок лісовичок
зуб думати ліс задумливий
— Зробіть висновки та сформулюйте правило.
Корінь — це ... частина ... слова.
— Звірте правило з підручником на с. 68.
Це цікаво! Вчені вважають, шо слів без кореня не існує. Маленькі слова як прийменники на, у, до, мають корінь, таким чином вони складаються тільки з одного кореня.
Група «Префікс».
— Попрацюйте з тлумачним словником. Дізнайтеся значення слова подарунок.
_____________ це річ, яку дарувальник за власним бажанням безкоштовно віддає у володіння іншої особи з метою задовольнити її вподобання. Слово _______________ за значенням схоже з такими поняттями як «дар» та «пожертва». Це слово є предметом дарування.
— Уважно розгляньте будову слова подарунок.
подарунок
— Візьміть до уваги! У слові подарунок частина по- називається префіксом і позначається ________________.
— Подивіться на розбір слова за будовою і з'ясуйте, де знаходиться префікс у слові по відношенню до кореня.
— Доповніть речення своїми спостереженнями. Префікс у слові стоїть ______________ коренем.
— Виконайте завдання.
(За-, при-, до-, пере-, від-) + їхати = ... .
— Чи змінюється значення слова?
— Зробіть висновок та сформулюйте правило.
Префікс — це частина __________, яка стоїть __________ коренем і служить для __________ нових слів.
— Звірте правило з підручником на с. 68.
Це цікаво! Скільки в нашій мові префіксів? Виявляється, шо цього ніхто не знає точно. Вчені вважають, що близько 50. А от в китайській мові їх взагалі не існує.
Група «Суфікс».
— Відгадайте загадку та з’ясуйте, про кого йдеться.
Відкладає птах яєчка,
не лякає вітер, сніг.
А проклюнеться малеча —
шишок вистачить на всіх!
Лиш ворона «кар!» та «кар!»:
— Ну й дивак оцей ... .
— Уважно розгляньте розбір за будовою слова-відгадки.
шишкар
Візьміть до уваги! Частина слова після кореня називається суфікс!
— Яким знаком позначається суфікс?
— Де знаходиться суфікс по відношенню до кореня?
— Розв'яжіть мовні приклади за допомогою суфікса.
• Ліс + ок =
• Ліс + ник =
• Ліс + овичок =
— Чи змінилося значення слова?
— Зробіть висновки та сформулюйте правило.
Суфікс — це частина __________, яка стоїть __________ кореня і служить для __________ нових слів.
Звірте свої міркування з правилом на с. 68.
Це цікаво! У старих граматиках української мови суфікси називалися «наростками». Чи подобається вам така назва?
Підсумок групової роботи. Робота із записами на дошці.
Будова слова
Слова складаються із таких частин: префікс, корінь, суфікс, закінчення, основа.
Закінчення — змінна частина слова. Закінчення служить для зв’язку слів у реченні. Щоб визначити закінчення, треба змінити форму слова.
Основа — частина слова без закінчення.
Корінь — спільна частина споріднених слів.
Спільнокореневі — слова, які мають спільний корінь і близькі за значенням. Щоб визначити корінь, треба дібрати спільнокореневі (споріднені) слова: дерево, деревце, дерев'яний, дерев’яніє.
Префікс — частина слова, шо стоїть перед коренем.
• За допомогою префіксів утворюються нові слова: відплив, переплив, приїхав, від’їхав, їхав.
Рефлексія в групах.
• Ми вже знаємо —
• Ми вміємо —
Складання схеми.
Фізкультхвилинка.
Робота з підручником. Тренувальні вправи. Диференційовано.
а) Списування (за вправою 147).
— Прочитайте і спишіть.
— У виділених словах позначте закінчення і основу.
б) Списування із завданням (за вправою 148).
— Прочитайте і спишіть слова.
— Позначте у цих словах закінчення і основу.
— Визначте спільну частину (корінь) у кожній групі слів і позначте її дужкою.
в) Вправа-загадка (вправа 149).
— Прочитайте і відгадайте загадку.
— У словах відгадки визначте закінчення й основу.
— Усно складіть з цими словами речення.
г) Вправа-пошук (вправа 150).
— Прочитайте текст. Доберіть заголовок.
— Чи є в тексті слова, вжиті в переносному значенні? Назвіть їх і поясніть.
— Спишіть. У виділеному реченні підкресліть підмет і присудок.
— Усно встановіть зв’язок між членами речення.
— Знайдіть в тексті слова з коренем дощ.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
 Вправи дія самостійної роботи
1) У поданих словах позначте закінчення її основу. Дужкою виділіть спільну частину (корінь).
Зеленка, зелений, зеленіла. Зірка, зірочка, зірковий. Хмара, хмаринка, безхмарний.
2) Випишіть спільнокореневі слова і позначте у них корінь.
Сьогодні вранці я вийшов на подвір я. З неба падали пухнасті сніжинки, танцювали, немов ясні зорі. Все навкруги забіліло снігом. Діти вибігли на майданчик, гралися у сніжки, ліпили снігову бабу.

VII. Підсумок уроку.
1. Інтерв’ю.
— Вам треба пояснити однокласникам тему «Будова слова». За якою схемою ви будете це робити?

2. Вправа-гра «Найкраща шпаргалка».
Учитель дає завдання учням написати шпаргалку до вивченого матеріалу. Записувати слід лише головне, шпаргалка повинна містити лише основні поняття.
Цю вправу можна провести в групах, а потім оголосити конкурс.
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 69, вправа 151
 Джерело :  https://subject.com.ua/lesson/mova/3klas_4/32.html

Розрізнення слів з омонімічними коренями.

Мета. Формувати в учнів вміння розрізняти слова з омонімічними коренями, вчити розрізняти групи слів, в яких корені звучать однаково, але значення мають різне, розвивати вміння досліджувати, робити висновки, аналізувати, виховувати любов до рідної мови.
Обладнання. Мовний матеріал, завдання на картках для роботи в групах і парах.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
— Поясніть, як згрупували слова.
— Які групи слів ми вивчали на минулому уроці?
— Накресліть на дошці схему-таблицю.
— Поміркуйте. Згрупуйте споріднені слова.
— Позначте у них корені.
Журба, журнал, журитися, журналіст, журливий, журнальний, журний, ажурний.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Міні-тест.
1. Спільна частина споріднених слів називається ...
а) коренем;
б) наголосом;
в) реченням.
2. Випишіть з ряду поданих слів тільки спільнокореневі.
Вода, водний, водити, водяний.
3. До слова сад доберіть спільнокореневі.
4. Визначте основу слів.
Зима, верби, сніговий, сніжинка, пташки, осінь.
2. Творчий диктант.
— З даними спорідненими словами складіть речення так, щоб вийшла зв’язна розповідь. У споріднених словах підкресліть корінь.
Лікар, лікарня, лікує, ліки.
3. Робота в парах (за картками кілька учнів).
— Відшукайте у тексті і випишіть групами синоніми та форми одного й того ж слова.
— Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні.
Поле за лісом чорніло зораною землею. Автобус гуркотів но вибоїстій дорозі. За вікном автобуса майнули трактори на ріллі. Потім стало розмотуватись лісове видиво — барвистий рушник край дороги, а на тому рушнику золотом, сріблом вигаптувані дуби, вільхи, осокори, берези, лини.
За Є. Гуцалом
Перевірка виконаної роботи.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Сьогодні ми будемо вчитися розрізняти групи слів, у яких корені звучать і пишуться однаково, але значення мають різне.
Гра «Станція «ДЧМЦЗ».
— Щоб учні могли самі сформувати мету уроку, учитель зосереджує їх на запитанні: «Для Чого Мені Це Знадобиться?»
Учні в нарах розказують один одному і вчителю, що вони сподіваються одержати від те ми уроку.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Вправа-дослідження (вправа 160).
— Прочитайте слова. Позначте у них корені.
— Подумайте і скажіть, чи однакові за значенням корені слів першого і другого рядків.
— Доберіть синоніми до слів безлистий, стоїть, гуде, завірюха.
Візьміть до уваги!
Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення, не різні корені. Наприклад, слова літак, літо не спільнокореневі, бо в них корені різні за значенням.
2. Самостійна робота за варіантами (вправа 161).
I варіант
— Відгадайте загадку.
• Встала стрічка через річку, поєднавши береги. (Міст)
II варіант
— Випишіть виділене слово.
Як витязь, ти над Серетом стоїш.
Моє місто, мій гордий Тернограде.
Б. Демків
— Розгляньте малюнки і прочитайте слова.
— Порівняйте ці слова. Чому вони не є спільнокореневими?
— Доберіть до кожного з них спільнокореневі.
3. Списування із граматичним завданням (вправа 162).
— Спишіть. Підкресліть спільнокореневі слова. Позначте у них корінь.
— Чи є в тексті слова з коренями, які звучать однаково, але мають різне значення? Назвіть їх.
— Назвіть в реченнях головні члени.
— У третьому реченні усно встановіть зв’язок між усіма членами.
Фізкультхвилинка.
4. Розсипані склади.
— Складіть слова зі складів.
• Со, ва, со, ве, ня, со, вок, со, ви, ний.
• Син, си, нок, си, ній, си, ні, всякий.
• Ми, ло, ми, льни, ця, ми, ли, ти, ся, ми, лу, ва, ти, ся.
• До, ро, гий, до, ро, га, по, до, рож, ник, до, рож, ча, ти.
— Знайдіть зайве слово, підкресліть.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
 Вправи для самостійної роботи.
1) Яке слово «зайве»? Підкресліть.
Малий, малюк, малина, маленький.
Білка, білий, білити, білизна.
Город, городина, городити, городня.
2) Прочитайте скоромовку. Чи можна виділені слова назвати «родичами»? Чому? У спільнокореневих словах позначте корінь. Яке виділене слово «зайве»? Обведіть його.
В горішнику горішина горішками обвішана. Оришка і Тимішко струшують горішки.
VII. Підсумок уроку.
1. Вправа-гра «Дошка пошани».
Учитель з учнями підводить підсумки уроку, обговорює, кого і за шо можна рекомендувати на дошку пошани.
2. Творчий підсумок.
У кожного учня символічна маленька долоня (або учні по черзі загинають пальці на руці, даючи відповідь на питання), на кожному пальчику дають відповіді на питання (можна записати на дошці).
• Великий — що найбільше вам сподобалося на уроці?
• Вказівний з яким настроєм пройшов урок?
• Середній — що нового ви дізналися?
• Безіменний — що вдалося робити легко?
• Мізинчик — над чим вам треба ще попрацювати?
«Долоньки» зачитуються окремими дітьми, а потім прикріплюються на дошку.
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 73. вправа 159.
 Джерело: https://subject.com.ua/lesson/mova/3klas_4/35.html

Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом. Робота з орфографічним словником. 

Мета. Формувати в учнів вміння писати слова з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом, користуватися орфографічним словником; збагачувати словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення; виховувати культуру мовлення.
Обладнання. Орфографічні словники, картки з малюнками.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
— Яке нове словникове слово запам’ятали?
— Чи в усіх словах написання пропущеної букви вдається перевірити наголосом?
— Як же записати правильно слова, що не перевіряються наголосом?
— Які слова записали, перевіряючи їх написання за словником?
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Пояснювальний диктант.
Шумлять нам тополі зелені. Хмаринка над нами пливе. Гей, розлилась по селу і по місту повінь зелена з зеленого листу. Наче у річці весняна вода, грає, вирує верба молода. Ось родина лебедина по озеру пливе. (За М. Познанською)
2. Попрацюємо разом.
— З речень, записаних на дошці, випишіть у таблицю слова з ненаголошеними [е], [и] за поданим зразком.
Вимовляй Пиши Перевіряй
кр[ие]лом крилом крила
• У ранкове небо зринув птах, н(е,и)бесної досяг блакиті.
• Сонце ледь-ледь виглядало з-за в(е,и)рхівок в(е,и)соких сосен, з(е,и)лена трава була мокрою і білястою від роси.
• До води сх(е,и)ляються квіти запашні, камінці поблискують у темній гл(е,и)бині.
• І піснею приваблені л(е,и)сточки.
• Перед нами простягався лан золотої пш(е,и)ниці.
— До якого слова не можна дібрати перевірне?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Сформулювати тему сьогоднішнього уроку зможе кожен із вас, скориставшись фразою: «На сьогоднішньому уроці я дізнаюсь ...».
— Отож, сьогодні ми працюємо над вимовою і правописом слів з ненаголошеиими [е], [и], що не перевіряються наголосом, у роботі використаємо орфографічний словник.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Бесіда.
— В яких словах вам зустрічалися ненаголошені [е], [и]? (Смерека, берест, кипарис, ясен, черемха, абрикос, шовковиця.)
— Чи можна змінити ці слова так, щоб ненаголошені [е], [и] стали наголошеними? (Ні, не можна.)
— Що потрібно зробити, щоб не припуститися в такому випадку помилки під час написання? (Звернутися до орфографічного словника.)
— Правильно. Є ряд слів із ненаголошеними [е], [и], правопис яких потрібно перевіряти за орфографічним словником. (Доречно запитати у дітей, що вони знають про дерева, назви яких записали: де ростуть, чи плодоносять, які квіти мають, яку лікарську цінність та ін. Коли діти будуть відповідати на поставлені запитання, потрібно стежити за правильною побудовою ними речень, правильною орфоепічною вимовою слів із ненаголошеними голосними.)
2. Малюнковий диктант.
Апельсин, абрикос, велосипед, верблюд, ведмідь, метелик, пшениця, пиріг, учитель, черевики, цибуля, лимон, криниця.
Перевірка виконаної роботи за орфографічним словником.
3. Робота над мовним матеріалом.
а) Вправа-спостереження (вправа 184).
— Прочитайте слова.
— Чи можна в цих словах перевірити ненаголошені [е], [и] наголосом?
Візьміть до уваги! У багатьох словах ненаголошені [е], [и] не можна перевірити наголосом. Написання таких слів слід перевіряти за орфографічним словником і запам’ятовувати їх.
б) Робота за орфографічним словником (вправа 185).
— Розгляньте малюнки і запишіть назви зображених на них предметів.
— Перевірте за орфографічним словником написання цих слів.
— Поставте наголоси. Підкресліть букви, які позначають ненаголошені [е], [и].
в) Словничок третьокласника.
Використання методів ейдетики для запам’ятовування слів. Робота в групах.
Діти малюють малюнки-слова, в яких зображують букву е чи и, яку потрібно запам’ятати при написанні певного слова.
г) Самодиктанг словникових слів.
Очерет, черемха, абрикос, апельсин, бетон, коридор, апетит, пиріг, пшениця, горизонт, директор, депутат, президент, колектив.
ґ) Самостійна робота (за вправою 186).
— Прочитайте. До слів лівого стовпчика доберіть слова з правого і запишіть утворені словосполучення.
— Із двома словосполученнями (на вибір) складіть речення і запишіть.
д) Списування з перевіркою за орфографічним словником (вправа 187).
— Спишіть словосполучення.
— Перевіряйте за орфографічним словником написання слів із пропущеними буквами.
«До твого словничка».
Складання уявного мультфільму зі словами, записаними в таблиці на с. 83 (метод ейдетики).
е) Вправа-роздум 188.
— Прочитайте слова.
— Подумайте, чи можна перевірити написання в них пропущених букв наголосом.
— Спишіть.
Пам’ятайте! Правильно писати ці та інші слова допоможе орфографічний словник.
— Зі словами ремонт та ретельно складіть і запишіть одне речення.
Фізкультхвилинка.
4. Працюємо в групах, допомагаючи один одному. Пошукова робота.
— З’ясуйте за словником написання слів із [е], [и], які не перевіряються наголосом.
Б..линка, б..нкет, б.нзин, в..дмедик, в..рблюд, в..лос..пед, в..рстат, в..ртоліт, в..делка, г..н..рал, г..роїчний, д..кламувати, д..лікатний, д..путат, д..льфін, д..ржава, д..ван, д..плом, д..р..гент, д..р..жабль, д..сц..пліна, д..скусія.
— До кожного з поданих слів доберіть залежне, запишіть за зразком.
Диплом про освіту; гаряча дискусія.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
 Вправи дня самостійної роботи.
1) Вставте пропущені букви. Як перевірити написання цих слів?
Пш_ниця, к_шеня, кор_дор, орд_н, кр_ниця, с_кретар, ап_тит, гор_зонт, д_путат, пр_зидент, кол_ктив.
2) Запишіть подані слова за алфавітом, вставляючи пропущені букви. Зробіть звуко-буквений аналіз одного слова (на вибір).
Абр_кос, г_рой, д_ректор, д_ван, к_лим, ч_ремха, м_тал, к_рмо.
VII. Підсумок уроку.
1. Учні написали словниковий диктант. Знайдіть диктант, в якому допущені помилки, і виправте їх.
A) Кислиця, апильсин, озиро, директор, кешеня, зимовий, кирувати.
Б) Читати, абрикос, вишневий, гречаний, веселитись, кипіти, черемха.
B) Верховина, земля, велосипед, великий, горизонт, квиток, кермо.
2. Вправа «Портрет уроку».
— «Намалюйте» портрет уроку, який відобразив би тему, над якою сьогодні працювали.
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 57, вправа 115.
Джерело: https://subject.com.ua/lesson/mova/3klas_4/40.html

Популярні дописи з цього блогу